Сучасне життя пропонує велику кількість інноваційних технологій.

Оскільки мова залишається єдиною універсальною базою мислення, знання української мови іноземцем слід розглядати з погляду вдосконалення інтелектуальних здібностей (пам’яті, уяви, критичного, логічного, креативного мислення). Творчість є найвищим виявом розвитку людського розуму. Творча здібність — це здатність дивуватися й пізнавати, уміння знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, це спрямованість на відкриття нового і здатність глибокого усвідомлення свого досвіду.

Інтерактивне навчання — це навчання в режимі діалогу, під час якого відбувається взаємодія іноземного слухача і викладача з метою взаєморозуміння, спільного розв’язання навчальних завдань.

Навчальний матеріал легше засвоюється й найдовше зберігається в пам’яті в тому випадку, коли іноземний слухач не пасивно сприймає те, що говорить викладач, а активно діє під час вивчення матеріалу.

Сучасному викладачу важливо знати новітні методи викладання української мови як іноземної, спеціальні навчальні техніки та прийоми, щоб оптимально підібрати той чи інший метод викладання відповідно до рівня знань, потреб та інтересів іноземців. Методи навчання не є простими алгоритмізованими одиницями, їх раціональне та вмотивоване використання на заняттях з української мови вимагає креативного підходу з боку викладача.

Сучасна комунікативна методика пропонує широке впровадження в навчальний процес активних нестандартних методів і форм роботи для кращого свідомого засвоєння матеріалу. На практиці досить ефективними виявилися такі форми роботи: індивідуальна, парна, групова й робота в команді.

До сучасних технологій належить технологія співпраці, яка активно впроваджується у навчальний процес. Основна ідея полягає в створенні умов для активної спільної діяльності іноземних слухачів в різних навчальних ситуаціях.

Тому всі вправи й завдання повинні бути комунікативно виправданими дефіцитом інформації, вибором та реакцією (Information gap, choice, feedback). Для їх виконання іноземні слухачі потребуватимуть додаткової інформації, докладатимуть певних зусиль для її досягнення та в такий спосіб зможуть краще та ефективніше організувати свою діяльність.

Найбільш ефективними є такі форми парної та групової роботи:

• внутрішні (зовнішні) кола (inside / outside circles);
• мозковий штурм (brain storm);
• читання зигзагом (jigsaw reading);
• обмін думками (think-pair-share);
• парні інтерв’ю (pair-interviews) та інші.

Ці форми роботи сприяють розширенню знань та вмінь.

Отже, процес навчання української мови іноземним слухачем — не автоматичне вивчення навчального матеріалу. Він потребує напруженої розумової роботи іноземного слухача та його власної активної участі в процесі. Цього можна досягти тільки активним навчанням за допомогою інноваційних освітніх технологій.