8 квітня 2018 року християни східного обряду святкували Великдень. Це знаменна подія, адже саме у цей день уся родина збирається за святковим столом.

Викладачі кафедри української мови Навчально-наукового інституту гуманітарних і природничих дисциплін Державного університету телекомунікацій розвивають мовленнєві компетенції іноземних слухачів та вводять їх у соціокультурне середовище України.

Так напередодні свята слухачам-іноземцям ПВ-1, ПВ-2, ПВ-3 було проведено ознайомлювальну лекцію про звичаї, традиції підготовки та святкування Великодня. Зокрема вони дізналися як саме називалися пасхальні атрибути українською мовою, які різновиди крашанок існують, а наприкінці поділилися досвідом щодо виготовлення святкового хліба та традицій відзначення Великодня у їхніх країнах.

Слово «Пасха» походить від назви старозаповітного свята песах, яке відзначали юдеї в пам'ять про звільнення від єгипетського полону. Пасхальне ягня в юдеїв стало прообразом Христа, тому Христос іменується ще Агнцем Божим, Агнцем Пасхальним, Пасхою.

Також і в інших європейських мовах назва цього свята походить від староюдейського «песах».

Так, Великдень зветься:

• грецькою Πάσχα (пасха),
• латиною — Pascha,
• голландською pasen,
• есперанто pasko,
• ісландською páskar,
• іспанською pascua,
• італійською pasqua,
• французькою pâques,
• шведською påskdagen
• фінською pääsiäinen.

В західно-слов'янських мовах назва «Пасха» перекладається як «Великаніч»: чеською Velikonoce, а польскою Wielkanoc. У болгарській (південно-слов'янській мові) подібно до української назви — Великден, а споріднені болгарам македонці називають це свято Велигден.

10 квітня 2018 року на занятті у старшого викладача Стежко С.О. слухачі вже практично змогли зануритися у процес «цокання крашанками», б'ючи тупим або гострим кінцем фарбованого крутого яйця яйце суперника, бажаючи при цьому один одному успіху. Вигравав той, чиє яйце не тріснуло.

Гарний настрій та незабутні враження – перші кроки у пізнанні та зміцненні цікавості до людей, що живуть в Україні.