To analyse the methodological approaches to enterprise security management with the allocation of traditional ones and those transformed to modern uncertain conditions of functioning. The analysis and the results obtained are of practical value in terms of the feasibility of application at enterprises regardless of their industry, in addition to the effectiveness of the proposed map of approaches, which is variably integrated, taking into account the conditions and the object of management. This will allow one to broadly cover security issues and methodically solve them using a specifically selected approach.

У статті розглянуто питання щодо управління безпекою підприємства, приділено увагу методологічним підходам. Дослідження зорієнтовано на мінливість середовища, невизначеність умов функціонування підприємств, закцентовано на важливості безпеки та управління нею в таких умовах, а також пошуку прийнятних підходів до управління безпекою підприємства. Розглянуто підходи, що досліджувалися та запропоновані науковцями, зважаючи на динамічність середовища, серед яких найчастіше використовуються наступні: системний, процесний, ситуаційний, структурний, функціональний, діяльнісний, стійкісний, гармонізаційний, захисний. Розглянуто принципи побудови методологічного концепту управління (системності, комплексності, постійності), підкреслено, що при його формуванні варто зважати на теоретичний базис (категоріальний апарат понять безпека, управління); оточення, умови, дії, інтереси стейкхолдерів; складові безпеки; ризики та загрози; оцінку безпеки підприємства (показники та критерії). Відзначено, що належну увагу слід приділяти стейкхолдерам, а саме: при побудові концепту, гармонізувати їх інтереси із цілями підприємства в питанні безпеки його функціонування через цільові результати (прибутковість, рентабельність, розвиток, платоспроможність, стійкість, конкурентоздатність). Запропоновано розмежування ризиків та загроз для розподілу їх як: вплив на управління — ризик; безпосередньо дія, яка потужніше дестабілізує роботу підприємства — загроза. Для ризиків та загроз визначається діапазон результатів у вигляді статистичного розподілу — ризик-апетит. Наведено складові безпеки, які формуються, виходячи із цільових результатів діяльності підприємства та мають ніби замикати їх показниками в межах нормативних значень. Окреслено площину безпеки підприємства: ресурси і діяльність — захист складових безпеки; гармонізаційна направленість — захист інтересів стейкхолдерів; захист від умов функціонування — уникнення, усунення, запобігання (або інші варіанти) ризиків, загроз, невизначеностей. Запропоновано за методологічним концептом приймати рішення щодо обрання підходу до управління безпекою підприємства.

Викладено стан фінансового забезпечення та результати реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки у 2023 р. на основі даних головних розпорядників бюджетних коштів. Розраховано на представників органів державної влади, наукових працівників, інженерних кадрів, викладачів закладів вищої освіти, аспірантів і студентів відповідних спеціальностей.

Підручник «Організація наукових досліджень у сфері менеджменту та безпеки організації» охоплює вісім тем, які послідовно розкривають зміст дисципліни. У підручнику розкрито поняття наукового дослідження та порядок його здійснення; розкрито системний підхід у наукових дослідженнях сфери управління та при дослідженні безпеки організацій; проаналізовані наукометричні бази даних та соціальні мережі вчених при здійсненні наукових досліджень; охарактеризовано види апробацій та публікацій результатів наукового дослідження; представлені основні наукові школи менеджменту та школи безпекознавства. Матеріал представлено схемами, таблицями, підкріплено глосарієм, рекомендованою літературою, тестами, питаннями для самоперевірки, завданнями з метою оволодіння навичками проведення наукових досліджень та використання набутих знань при організації ефективної наукової роботи. Для здобувачів вищої освіти, наукових, науково-педагогічних працівників, а також усіх хто цікавиться питаннями наукових досліджень у сфері менеджменту та безпеки організації.

Навчальний посібник призначений для здобувачів вищої освіти, що навчаються на другому (магістерському) рівні вищої освіти в галузі знань 26 «Цивільна безпека». Видання розраховано на ознайомлення здобувачів із сучасними тенденціями розвитку науки, поглиблення знань щодо розробки методологічної основи наукових досліджень, вибору та формулюванню основних складових елементів наукового апарату, визначення та осмисленого використання методів дослідження, ознайомлення з вимогами і стандартами до підготовки та представлення наукових результатів.

У теорії і практиці сучасної вищої школи накопичено великий науковий потенціал, який має лягти в основу формування нової формації науково-компетентних фахівців, що творчо мислять, вільно орієнтуються в інформаційному просторі, самостійно опановують світоглядні парадигми. У навчальному посібнику висвітлені теоретичні засади методології науково-дослідної діяльності, а також надані конкретні рекомендації щодо виконання окремих видів наукових, навчально-дослідних, дисертаційних та інших робіт. Відображено структуру і методи наукових досліджень, математичне дослідження проблеми, приведені роздуми: як мислити, щоб творити нові великі ідеї, наведено особливості викладу наукових результатів. Розглянуто роль науки і наукових досліджень у сучасному світі, питання технології виконання наукового дослідження молодими науковцями. У заключному розділі значна увага відведена технічному оформленню наукових результатів, підготовці дисертацій докторів філософії (кандидатів наук) і докторських дисертацій. Для науковців, аспірантів і докторантів технічних спеціальностей вищих навчальних закладів та всіх, хто цікавиться основами методології наукових досліджень.

Навчальний посібник призначено для забезпечення практичних занять здобувачів освітньо-наукового рівня докторів філософії з дисципліни «Методологія наукових досліджень у галузі». Метою навчального видання є допомога студентам в освоєнні сучасної методології науки, сукупності методів та технологій наукових досліджень у галузі, системи організації науково-дослідницької діяльності для проведення наукових досліджень, спрямованих на розробку нових та вдосконалення існуючих засобів і технологій автоматизації та приладобудування. Навчальний посібник містить стислі теоретичні відомості, необхідні для виконання конкретних практичних завдань за темою власних наукових досліджень (накопичення, систематизація та аналіз фактичного матеріалу за темою наукових досліджень; визначення концептуального змісту наукового дослідження), приклади з наукового досвіду авторів, контрольні запитання та завдання для самостійної роботи студентів. Виконання практичних завдань за темою власних наукових досліджень, обговорення та наукові дискусії допоможуть у формуванні наукового світогляду майбутніх докторів філософії, набутті необхідного досвіду в організації своєї науково-дослідної роботи, у використанні методів наукового пізнання, застосуванні логічних законів і правил для самостійного виконання наукових досліджень у галузі автоматизація та приладобудування.

Розглянуто роль науки і наукових досліджень у сучасному світі та питання технології виконання наукового дослідження студентами і молодими науковцями. Докладно охарактеризовано проблеми, що пов'язані з методологією та організацією науково-дослідницької діяльності: визначення об'єкта і предмета, методології і методів дослідження, способи збирання інформації, оформлення результатів наукових пошуків у вигляді наукових, магістерських робіт, тез, статей, монографій. Для студентів, докторантів, молодих учених та всіх, хто цікавиться основами методології наукових досліджень.

Книга спрямована на оволодіння теоретико-методологічними основами організації та проведення наукового дослідження. Матеріали книги викладені у 3 розділах, де розглядаються закономірності наукового пізнання, парадигми соціальних наук, сутність емпіричних методів дослідження, методологія розроблення та валідизації конструктів, висвітлені сутність, принципи організації, практичні інструменти та проблемні питання процесу виконання наукового дослідження.

Цей Закон встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з вищими навчальними закладами на принципах автономії вищих навчальних закладів, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях.