Багатовіковий практичний досвід доводить, що лише знання, здобуті в самостійній творчій діяльності, є найбільш глибокими і міцними. Тому вища школа повинна  ати не тільки певну суму  знань, але й визначити високий рівень культурного розвитку майбутнього спеціаліста, самостійність мислення, виховати уміння постійно поповнювати свої знання, навчити молодих людей самостійно вчитися.

Самостійна робота студента (СРС) трактується сьогодні як творча діяльність по перетворенню інформації в знання. Вона охоплює всі види і форми навчальних знань, які відбуваються  як без викладача, так і під його безпосереднім контролем, як поза аудиторією, так і в аудиторній роботі.

У навчальному процесі СРС виконує різноманітні взаємопов’язані функції. Найважливіші з них: пізнавальна, навчальна та виховна. Їх органічний зв’язок і взаємозумовленість реалізуються в навчальній діяльності, спрямованій на формування творчої особи.