У монографії концептуалізовано результати багаторічних теоретичних і моніторингових досліджень Української школи архетипіки (1992–2018), у яких використано авторські архетипні методики діагностики трансформаційних змін української свідомості. На основі узагальнення отриманих даних та закономірно очікуваних стрибкоподібних якісних змін у суспільній свідомості, сформульовано оптимістичний прогноз найближчого розвитку України. Розкрито роль позитивного мислення для взаємодії людей в умовах сучасного «токсичного» інформаційного середовища. Здійснено спробу відшукати в нинішньому надмірному песимізмі джерела соціального оптимізму, нових колективних смислів та передумов сталого розвитку України в новітній, глокалізованій, системі людства.

Адресовано всім, хто прагне змінити себе і світ на краще.